Кейс із практики

Скролячи стрічку Instagram одним вечором, я помітила профіль інтернет-магазину, який створили нещодавно. У його оформленні та наповненні не було майже нічого, що могло б зацікавити покупця. Тому я написала його власникам та запропонувала свої послуги.

Узгодивши всі умови, я почала роботу з того, що детально вивчила сторінку.

Такий вигляд мав початковий варіант:

Найперше, що я вирішила зробити - зосередити увагу на аватарці та шапці профілю загалом.

Головне фото виглядало достатньо яскраво та привабливо, аби виділитися серед інших аватарок та привернути увагу.

А от текст був посереднім. Фактично, це не опис магазину, а просто перерахунок товару та контакти.

Але це ж не єдиний магазин з таким асортиментом. Чому покупець має йти саме до нього? Тут не було зазначено жодних переваг та особливостей.

Тому я вирішила запропонувати свої варіанти.

При добірці тексту для шапки, я вирішила акцентувати увагу на емоціях. У першому варіанті акцент був зроблений на турботі про клієнта, теплому відчутті любові до нього. У другому - на драйві, яскравості, оригінальності.

Також було вирішено зазначити ціну, щоб одразу відсіяти людей, які лише дивляться, питають, але не купують та тих, хто не готовий витрачати такі кошти на ікру.

У кінці я поставила заклик до дії. Коли ви чітко говорите людині: "телефонуй, пиши, звертайся", шанс, що вона дійсно до вас звернеться значно зростає.

Далі я мала б зайнятися аналізом закріплених сторіс, але їх просто не було. Через це складалося враження "пустої вітрини", ніби чогось не вистачає.

Але візуальна складова - не єдина проблема. Сторіс не було, а у дописах не зазначено основної інформацїї:

• способи та варіанти оплати;

• як відбувається доставка;

• у яких умовах зберігається ікра;

• звідки її беруть;

• як пакують і тд.

У такій ситуації у клієнта 2 варіанти: розпитувати у продавця про все особисто або піти до конкурента, у якого ця інформація у загальному доступі.

Відповідно, я запропонувала свій варіант.

Відсутність важливих деталей викликає враження, що цьому магазинові/продавцеві не можна довіряти, адже він не розповідає про себе, свою роботу, як все влаштовано. Шанс, що людина зробить замовлення у такому місці надзвичайно низький.

Далі я перейшла до візуалу стрічки. Тут було усього 3 фото невисокої якості, під якими була зазначена назва ікри та її ціна.

І чим це відрізняється від переліку товару у шапці?

Instagram - це про гарні фото та відео. Для того, аби привернути увагу аудиторії, на екрані має бути така картинка, щоб її захотілося з'їсти просто зараз. А при звичайних фото відгук буде меншим.

Люди приходять у соц. мережі не за покупками, а за емоціями. Якщо на фото - щасливі люди, що їдять ікру, то потенційний клієнт буле асоціювати щастя на фото зі своїм. У його підсвідомості відкладеться: якщо я з'їм ікру, то стану щасливішим.

Щодо текстового наповнення: простого опису товару не достатньо.

Покажіть глядачам закулісся свого бізнесу, розкажіть про те, звідки берете ікру, як ви пакуєте товар, як доставляєте, про особливості вашого продукту, дайте якісь цікаві рецепти. Зацікавте людей.

Ось що я сказала, переглянувши стрічку магазину.

Це лише уривок з аудиту, сам він більш детальний, а замовники отримали додаткову інформацію, якої тут не зазначено. Вам я вирішила показати тільки основні моменти.

Зрештою у мене вийшов ось такий профіль, після усіх змін:

Що думаєте, наскільки гарно вийшло? Оцініть новий візуал за шкалою від 1 до 10 у коментарях (1 - все погано, 10 - просто вогонь).