Ми, письменники, люди творчі. Чудово вигадуємо не лише сюжети книг, а й виправдання, щоб ці самі книги не писати.
Найбільш поширені з них ми зібрали в одному дописі (й звісно додали кілька способів боротьби).
В мене немає часу
Це одне з найчастіших виправдань. Але, насправді, писати можна як цілими годинами, так і невеликими відрізками. Навіть 15-30 хвилин на день принесуть результат у довгостроковій перспективі.
Не вистачає натхнення
Натхнення — це чудово, але воно не завжди приходить в потрібний момент. Найкращий спосіб знайти натхнення — почати писати. Часто воно з'являється під час роботи над текстом.
Зараз не зручно, займусь цим завтра
Цю фразу треба читати як: чекаю на ідеальний час, якого ніколи не буде. Ідеальний час для письма – зараз, зараз і ще раз зараз.
Я не знаю, як закінчити свою історію
От в процесі написання й дізнаєтесь. Не всі автори планують сюжет від початку й до самого кінця, багато з них розбираються з деталями по ходу справи. А часом треба просто відпочити від тексту, порадитись з друзями чи колегами, й повернутись з новими силами.
Мені не вдається знайти правильні слова
Перші слова можуть бути неправильними, але вони — початок вашого шедевру. Просто почніть писати, а потім виправляйте.
(Головне – не прям одразу, бо застрягнете на першій главі)
Я втрачаю хід історії та забуваю деталі
Так, то дійсно може бути і то справді проблема. Але її можна вирішити, якщо робити собі помітки про сюжет та героїв, створювати Mind Map, прописувати події тезисно. Так ви в будь-який момент зможете їх швидко перечитати й загадати.
Мої ідеї не достатньо оригінальні
Унікальність — штука відносна. Ваш погляд на світ цінний незалежно від того, наскільки він різниться від інших. Довіртеся своєму власному досвіду й баченню. Можливо, з цього вийде щось дійсно цікаве.
А раптом читачам не сподобається?
Та звісно не сподобається! Але не всім. Скільки людей, стільки й смаків. Завжди знайдуться ті, кому ваш твір здасться не цікавим та з купою помилок, але будуть й ті, хто щиро полюбить цю історію. Пишіть для себе, а решта — лише бонус.
Я недостатньо досвідчений
Досвід приходить з практикою. Головне – почати, а там все якось буде. Як можна навчитись писати, не торкаючись ручки? (У нашому випадку, не роблячи клац-клац по клавіатурі)
В мене немає мотивації
Якщо ви просто не хочете писати книгу – то й не пишіть, нащо себе змушувати? Але якщо це бажання все ж живе у вашому серці – просто дайте собі хабаря. Що це і як працює, ми розповідали в одному з попередніх дописів.
А чому не пишете ви? Діліться у коментарях. А ті, хто пише, розповідайте, як вам вдається взятися за перо? Допоможіть своїм колегам корисними лайфхаками.
Більше цікавого у нашому Instagram.
Comments